Для багатьох гурманів відвідування нового ресторану — це пошук унікальних смакових відчуттів. Проте іноді гастрономічна цікавість межує з ризиком для життя. У світі існують страви, які можуть стати останніми в житті, якщо кухар припуститься хоча б однієї помилки.

Ось 8 найбільш екстремальних делікатесів світу, які вимагають не лише майстерності, а й справжньої відваги.

 

1. Риба Фугу (Японія)

Це «король» небезпечних страв. Печінка та внутрішні органи фугу містять тетродотоксин — отруту, яка в 1200 разів сильніша за ціаністий калій. Один неправильний рух ножем, і токсин потрапляє у м'ясо.

• Правила приготування: Шеф-кухар ресторану повинен мати спеціальну державну ліцензію. Підготовка включає філігранне видалення печінки, ікри та шкіри, а також ретельне промивання м'яса.

• Небезпека: Параліч м'язів і зупинка дихання при повній свідомості.

2. Саннакчі (Корея)

Це маленькі восьминоги, яких подають живими. Їх ріжуть на шматки і відразу подають до столу, поки щупальця ще активно рухаються.

• Правила приготування: Головне — нарізати щупальця дуже дрібно.

• Небезпека: Присоски на щупальцях залишаються активними. Якщо ви погано прожуєте страву, вони можуть присмоктатися до горла і викликати ядуху.

3. Плід Акі (Ямайка)

Національний фрукт Ямайки може бути смертельним, якщо його з’їсти невчасно. Нестиглі плоди містять отруту гіпогліцин.

• Правила приготування: Можна їсти лише ті плоди, які розкрилися самі природним шляхом. В їжу вживають тільки жовту м’якоть навколо насіння; саме насіння та шкірка — токсичні.

• Небезпека: «Ямайська блювотна хвороба», що призводить до коми або смерті.

4. Сир Касу Марцу (Італія)

Сардинський сир, який буквально кишить живими личинками сирної мухи. Личинки розкладають жири, роблячи сир надзвичайно м'яким.

• Правила приготування: Сир витримують до стадії гниття. Гурмани їдять його разом із личинками, проте рекомендується закривати очі, бо потривожені личинки можуть стрибати на відстань до 15 см.

• Небезпека: Личинки можуть вижити в кишечнику, викликаючи серйозні пошкодження його стінок.

5. Гігантська жаба-бик (Намібія)

На відміну від французів, які їдять лише лапки, у Намібії жабу готують цілою.

• Правила приготування: Місцеві жителі стверджують, що жабу можна їсти лише після «третього дощу» або коли у неї закінчується шлюбний період. Вважається, що молоді жаби, які ще не почали розмножуватися, найбільш токсичні.

• Небезпека: Ниркова недостатність, відома як «Ошікелекеле».

6. Гакарль (Ісландія)

Це в’ялене м'ясо гренландської акули. У свіжому вигляді воно отруйне через величезну концентрацію сечовини, оскільки у цієї акули немає нирок.

• Правила приготування: М’ясо закопують у землю на 6-12 тижнів, щоб воно протухло, а потім висушують на повітрі кілька місяців.

• Небезпека: Сильне отруєння аміаком і сечовою кислотою, якщо процес ферментації не завершено.

7. Криваві молюски (Китай)

Свою назву вони отримали через яскраво-червоний колір гемоглобіну всередині.

• Правила приготування: Традиційно їх лише злегка ошпарюють окропом. Але в багатьох країнах вони заборонені.

• Небезпека: Через такий спосіб обробки молюски залишаються переносниками гепатиту А та Е, черевного тифу та дизентерії.

8. Маніок (Африка та Південна Америка)

Цей коренеплід є основою раціону для мільйонів людей, але він містить ціанід.

• Правила приготування: Маніок не можна їсти сирим. Його потрібно ретельно почистити, вимочити у воді протягом кількох днів, а потім термічно обробити (варити або смажити).

• Небезпека: Гостре або хронічне отруєння ціанідом.

 

Важливо: Якщо ви вирішили випробувати свою долю, обирайте лише той ресторан, який має сертифікати на приготування таких страв. Екстремальна кухня не прощає аматорства.